Полицька громада

Рівненська область, Вараський район

РОЗВИТОК СІМЕЙНИХ ФОРМ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

Дата: 05.11.2021 13:05
Кількість переглядів: 210

      Проблема дитячого сирітства з кожним днем стає актуальнішою і болючішою темою для нашого суспільства. Однак останніми роками змінилися пріоритети державної політики. Перевага надається вихованню дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування у родині (усиновлення, опіка/піклування, передача на виховання у дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї).

Для дитини родина у переважній більшості випадків виступає першим і основним компонентом середовища, у якому безпосередньо відбувається її фізичний, психічний, емоційний, інтелектуальний та соціальний розвиток. Цілком очевидно, що одним із першочергових завдань державної політики, як взагалі так і на місцевому рівні, у сфері захисту прав дітей є створення належних умов для забезпечення реалізації права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування зростати в родинному оточенні, які з тих чи інших причин перебувають поза межами сімейного виховання.

На жаль, обділені діти, відчуваючи свою неповноцінність і беззахисність, часто зневірюються у справедливості суспільства та сенсі подальшого життя. Тому ми, дорослі, зі свого боку маємо докласти максимум зусиль для того, щоб не допустити втрати віри, любові та надії у дітей, яким не пощастило з біологічними батьками.

СІМЕЙНІ ФОРМИ ВИХОВАННЯ

Усиновлення – є найкращою із всіх можливих на сьогодні форм сімейного влаштування дитини, тобто прийняття її у сім’ю на правах рідної. Тільки ця форма влаштування з усіх існуючих має наслідком втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Усиновлення породжує між батьками (усиновителями) та дитиною взаємні права та обов’язки, які передбачені Сімейним кодексом України для батьків та їхніх біологічних дітей. Дитина може бути усиновлена з будь-якої форми влаштування: опіки, прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, інтернатного закладу, якщо вона перебуває на обліку як дитина, котра підлягає усиновленню.

Прийомна сім’я (далі - ПС) - сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. У разі утворення ПС прийомні батьки беруть прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов.

Дитячий будинок сімейного типу (далі - ДБСТ) - окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у ДБСТ не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних. До ДБСТ в першу чергу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках.

Метою створення прийомної сім’ї та дитячого будинку сімейного типу є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей, які не мають піклування батьків.

Опіка та піклування над дітьми — влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів (глава 19 Сімейного кодексу України).Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, а піклування — над дитиною віком від 14 до 18 років. Опіка та піклування встановлюється з метою виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав або з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей. Опіка та піклування оформлюється переважно родичами дитини.

Немає опису світлини.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора