Насильство у полоні визнається торгівлею людьми. На яку допомогу від держави можна претендувати?
Багато українських військових та цивільних, які перебували в полоні, зіштовхнулися з примусовою працею, приниженням, сексуальним насильством та іншими формами експлуатації. Це є ознаками торгівлі людьми, а отже - держава зобов’язана надати таким людям відповідний правовий статус і допомогу.
Хто має право на статус![]()
Особи, які під час полону:
були змушені до примусової праці, робіт без оплати;
зазнали сексуальної експлуатації чи сексуального насильства;
виконували роботи під погрозами, фізичним чи психологічним тиском;
були обмежені у свободі пересування та змушені виконувати будь-які дії всупереч своїй волі.
Куди звертатися![]()
До структурного підрозділу відповідального за процедуру встановлення статусу особи постраждалої від торгівлі людьми місцевої державної адміністрації за місцем фактичного перебування, або до Департамент соціальної політики Рівненської ОДА – м. Рівне, вул. Словацького, 1, тел. +38(063) 05 41 597.
Які документи подаються![]()
заява про встановлення статусу;
паспорт/документ, що посвідчує особу;
будь-які матеріали, що підтверджують факт експлуатації (за наявності): медичні довідки, свідчення, документи про перебування в полоні, висновки лікарів/психологів, фото/відео, покази свідків;
Важливо: якщо доказів немає – держава все одно проводить оцінку ситуації та може надати статус на підставі опитування та обставин.
Що дає статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми![]()
одноразову матеріальну допомогу;
можливість безоплатного тимчасового проживання;
правову допомогу та супровід;
медичні та психологічні послуги;
соціальні послуги, реабілітацію, відновлення документів;
захист персональних даних та конфіденційність;
допомогу у працевлаштуванні, перекваліфікації, соціальній адаптації.
Статус надається терміном до 2 років з можливістю продовження, якщо особа цього потребує.
Чому це важливо![]()
Багато колишніх полонених мовчать про пережите насильство через сором, страх або психологічні травми.
Але встановлення статусу – це шлях до офіційного визнання пережитих злочинів, отримання підтримки та реабілітації.
