Стратегія розвитку територіальної громади

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПОЛИЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА 2021 – 2027 РОКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2025 рік

ЗМІСТ

 

РОЗДІЛ І. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ПОЛИЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ СИЛЬНИХ СТОРІН, МОЖЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ, СЛАБКИХ СТОРІН ТА ЗАГРОЗ РОЗВИТКУ ПОЛИЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ (SWOT-АНАЛІЗ)

 

РОЗДІЛ ІІІ. СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ПОЛИЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ  НА ПЕРІОД ДО 2027 РОКУ

 

РОЗДІЛ ІV. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ ПОЛИЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

РОЗДІЛ V. УЗГОДЖЕНІСТЬ СТРАТЕГІЇ З ДЕРЖАВНИМИ ТА РЕГІОНАЛЬНИМИ СТРАТЕГІЧНИМИ ДОКУМЕНТАМИ

 

РОЗДІЛ VI. СИСТЕМА ВПРОВАДЖЕННЯ ТА МОНІТОРИНГУ, ОЦІНКИ ТА  РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ, АКТУАЛІЗАЦІЇ ЇЇ ЗМІСТУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ .................................................................4
   258499039045781.  

1. • ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ...................................... 4
   • ПРО ОРГАН МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.... 6
   • ДОВІДКА....................................................................... 7
   • ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТІ ТА РАЙОНУ................ 19
   • ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАД – КОНКУРЕНТІВ......... 24
2. ЗЕМЕЛЬНІ ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ…………………………..... .......24
   • РЕСУРСИ І ТЕРИТОРІЯ ГРОМАДИ.............................. 24
   • ДОКУМЕНТИ......................................................... 28
   • РЕСУРСИ........................................................................ 28
   • УМОВИ...................................................................... 28
3. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ…………………………….. …….29
   • НАСЕЛЕННЯ І ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ...... 29
   • НАСЕЛЕННЯ ТА БЕЗРОБІТТЯ................................. 37
4. ЕКОНОМІКА ГРОМАДИ …........................................................................39
   • ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  ................................. 39

4. • ТА КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНА СФЕРА .................
   • ДІЯЛЬНІСТЬ………………….............     
   • ДІЯЛЬНІСТЬ………….. ………..............................
5. ФІНАНСОВИЙ СТАН ТА БЮДЖЕТ ГРОМАДИ……………………. 41

5.1   БЮДЖЕТ ГРОМАДИ ........................................................................ ........41

6.  ФІНАНСОВА ІНФРАСТРУКТУРА ТА МЕРЕЖА ПІДТРИМКИ БІЗНЕСУ………............................................................................................   …44

7. ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА І ЗВ’ЯЗОК ................................45
8. ІНФРАСТРУКТУРА ТОРГІВЛІ ТА ПОСЛУГ .......................................47
   1. МЕРЕЖА ЗАКЛАДІВ ТОРГІВЛІ ТА ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ ………… ………………………………………………………………………….47
   2. МЕРЕЖА ЗАКЛАДІВ ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ .........
9. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ІНФРАСТРУКТУРА      …………………………………………………………………………….. …47
10. СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА…………………………….....50
11. СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ..........51

Перелік таблиць

 

Таблиця 1. Населені пункти Полицької ТГ та їх характеристики....................... 4

Таблиця 2. Порівняння громади, району, області............................................... 5

Таблиця 3. Порівняння з громадами-конкурентами.......................................... 24

Таблиця 4. Чисельність мешканців, осіб…………………………………………...30

Таблиця 5. Розподіл населення за віком у населених пунктах, що увійшли до складу ТГ станом на 2021   рік, осіб................................................................... 31

Таблиця 6. Природний та міграційний рух населення, осіб (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ТГ) ................................................…..33

Таблиця 7. Загальні тенденції зміни працездатних/зайнятих осіб на рівні громади………………………………………………………………………………37

Таблиця 8. Зареєстровані суб'єкти господарської діяльності………………    …39

Таблиця 9. Кількість зареєстрованих фізичних-осіб підприємців у розрізі населених пунктів ТГ, осіб  ………………                             …………                40

Таблиця 10.    Наявні на території громади вільні земельні ділянки, призначені для ведення господарської діяльності (крім с/г призначення)……………

Таблиця 11. Найбільші платники податків в громаді……………………………44

Таблиця 12. Введення нового житла (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ТГ)……………………………………………………………...48

Таблиця 13.   Стан житлового фонду громади................................................... 49

Таблиця 14.   Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади.......................... 50

Таблиця 15.   Характеристика споруд  культурно-спортивного призначення.... 50

Перелік рисунків

Рис.1          Мапа Полицької територіальної громади......................................... 5

Рис.2          Кількість депутатських мандатів, отриманих місцевими організаціями політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі........... 6

Рис.3 і 4      Рівненська область на мапі України................................................ 19

Рис.5          Мапа Вараського району................................................................. 23

Рис.6          Полицька ТГ на Схемі планування Рівненської області................. 23

Рис.7          Структура власності земельного фонду, % до загальної площі...... 25

Рис.8          Структура с/г земель за населеними пунктами, га........................... 26

Рис.9          Найбільші орендарі земель Полицької ТГ ....... ……………………...27

Рис.10        Розподіл земель лісового фонду за поселеннями. …………………...27

Рис.11        Структура населення Полицької ТГ у розрізі населених пунктів…..29

Рис.12        Структура населення територіальної громади за рівнем освіти….....31

Рис.13        Зміни у віковій структурі населення за 2016-2021 рр…………………………32

Рис.14        Прогноз вікової структури населення громади на 2021 р……………33

Рис.15        Прогнозна динаміка кількості народжених/померлих до 2022 р….34

Рис.15        Прогнозна динаміка показника природного приросту населення ….34

Рис.16        Прогноз чисельності дітей шкільного та дошкільного віку на 2022 р.                   …………………………………………………………………………….35

Рис.17        Прогнозна динаміка кількості прибулих/вибулих до 2022 р. ......... …35

Рис.18        Прогнозна динаміка збільшення/зменшення кількості населення в громаді

до 2022 р............................................................................................................. …36

Рис.19        Працевлаштування по населених пунктах громади........................ …37

Рис.20        Структура зайнятості в розрізі видів економічної діяльності (2021 р.).                   ……………………………………………………………………………38

Рис.21        Основні роботодавці у територіальній громаді станом на 2021 …….39

Рис.22        Структура дохідної частини місцевого бюджету…………………..…42

Рис.23        Структура видаткової частини місцевого бюджету громади (прогноз на 2021 р.)                                                                                                                  44

Рис.24        Основні автомобільні шляхи на території громади………………..…46

Рис.25        Сукупний житловий фонд ТГ у розрізі населених пунктів,  м2……..48

 

Вступ

 

1. Характеристика громади
   • характеристика громади, району, області

Полицька сільська територіальна громада утворена 12 червня 2020 року шляхом об'єднання Полицької, Балаховицької і Ромейківської сільських рад Володимирецького району в рамках адміністративно-територіальної реформи. До складу громади увійшли населені пункти: село Балаховичі, село Маюничі, село Острів, село Полиці, село Веретено, село Іванчі, село Сошники, село Ромейки з адміністративним центром у с. Полиці Вараського району Рівненської області.

 

Таблиця 1. Населені пункти Полицької ТГ та їх характеристики

 

Найменування населених пунктів, що входять до складу Полицької ТГ, із зазначенням адміністративного статусу	Населення	Відстань до адміністративного центру територіальної громади, км
Полицька ТГ	5431
Полицька сільська рада
с. Полиці	1385
с. Іванчі	1024	4 км
с. Сошники	543	6 км
с. Веретено	496	3 км
Балаховицька сільська рада
с. Балаховичі	639	12 км
с. Острів	241
с. Маюничі	77
Ромейківська сільська рада
с. Ромейки	1154	14 км

 

Полицька ТГ розташована у межиріччі Стиру та Горині. Наявний витік річки Вирка, територією тече річка Стир.

Село Полиці є центром сільської громади, розташоване за 25 км від нинішнього районного центру м. Вараша, де діє Рівненська АЕС, 7 км від смт Рафалівка, 6 км від р Стир. До складу громади увійшли 8 населених пунктів. У селі розташована дерев'яна церква Воздвиження Животворящого Хреста Господнього, УПЦ КП, 1901 року.

 

 

 

 

   Рис.1. Мапа Полицької територіальної громади

ТГ займає площу 173,7 кв. кілометрів, з населенням 5431 мешканці, у тому числі у с. Полиці – 1385 осіб. Межує на півночі з населеними пунктами Рафалівської територіальної громади, на півдні і сході з населеними пунктами Сарненської територіальної громади, на заході — з населеними пунктами Волинської області,

Таблиця 2. Порівняння громади, району, області

Регіони	Площа км2	Площа у % до загальної площі району/області	Населення	Населення у % до загального населення району/області	Густота населення, осіб/ км2
Полицька ТГ	173,7	5,2/0,84	5274	3,8/0,45	29,7
Вараський район	3348,8	16,22	138800	12,02	41,4
Рівненська область	20645		1154200		57,18

 

• • про орган місцевого самоврядування

До Полицької сільської ради обрано 22 депутати. У партійному вимірі рада представлена:

 

 

 

 

Рис.2. Кількість депутатських мандатів, отриманих місцевими організаціями політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі

 

Виконавчий комітет працює у складі сільського голови, керуючого справами виконкому, заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів, членів виконкому у кількості 14 чоловік, які здійснюють свої повноваження у різних сферах діяльності – організація освітньої діяльності, охорони прав і свобод громадян, у сфері соціально – економічного розвитку, підприємництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища, охорони здоров’я та соціального захисту .

Затверджена структура виконавчого комітету

1. Микола Озеруга – сільський голова.
2.  Руслана Лесько – заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів.
3.  Галина Рубець – секретар виконкому.
4.  Сергій Васильчук – староста  Ромейківського старостинського округу.
5.  Олександр Бекеша - директор ДП  «Підприємство державної виконавчої служби України №76».

 

6.  Ніна Кривко – староста Балаховицького старостинського округу.
7.  Ігор Примачик – приватний підпрємець.
8.  Галина Ярошик – сестра медична КНП «Полицький ЦПМСД» ПСР.
9. Наталія Бктеєць – директор Полицького ліцею.
10.  Олександр Городний – директор Ромейківського   ліцею.
11.  Петро Бортник – директор  ПрАТ «Рафалівський кар’єр».
12.  Віктор Токарчук – директор ПрАТ «РЕГІОН - ІНВЕСТ».
13.  Анатолій Сергійчук -  працівник служби ДСНС України
14.  Сергій Грабовський – начальник Державної установи "Полицька виправна колонія №76"

 

• • довідка

Перша письмова згадка про Полиці датована 1629 роком. Та на основі знайдених речових історичних джерел можна вважати, що поселення людей на цій території з'явилися ще в давнину. XVI ст. - згадка про перший храм збудований на території села. Проіснував майже 200 років.

Події національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького не обминули й цього краю. У 1651 році тут проходили козацькі полки під керівництвом Івана Богуна (після битви під Берестечком).

У період Північної війни, у травні 1709 року в районі села воювали шведські та російські війська. Війська Карла XII стояли під с. Осниця, Волинської області, а Петра І — під с. Кричильськ Рівненської області. XVIII ст. - на місці першого храму збудовано нову церкву. Згадка про це міститься в архівних документах за 1820 р. Настоятелем був священик Петро, Ільїн син.

1820 р - невелике поселення з 58 дворів.

1855р - відкрито першу церковно-приходську школу. Дітей у ній навчав дяк.

Кінець XIX ст. - село налічувало 140 будинків та 954 жителі.

1901 р - збудовано Хресто-Воздвиженську церкву.

У роки Першої світової війни край був або прифронтовою територією, або ж тут безпосередньо велися бойові дії. Улітку 1916 року перед Брусиловським проривом, неподалік від села проходив фронт.

Після закінчення війни край залишився у складі Польщі (1920-1939 р). На території села активно діяла ОУН. 1932 р. - збудовано двокласну школу.

1939. р - встановлено радянську владу.
1940. р - створено п'ятикласну неповну середню прогресуючу школу.

У липні 1941 року Полиці були окуповані німецькими військами. У районі села діяли радянські партизанські загони, а також загони ОУН-УПА. Влітку 1943 року на третій день Трійці, поляками були спалені села Іванчі і Веретено. Жителі Веретено звернулися за допомогою до німецького коменданта станції Рафалівка, однак отримали відмову.

Полиці врятували «власівці» під командуванням капітана Червоної армії Тареєва. Виїхавши з Рафалівки на двох підводах з кулеметами, вони відрізали полякам доступ у Полиці після розгрому Веретена. Жертви польської акції (понад 50 чоловік) захоронені на місцевому кладовищі.

У відповідь на винищення українців, збройні формування УПА, за участі місцевого населення, спалили польські поселення Гали й Тур. Число жертв-поляків невідоме. Решта поляків німці етапом вивезли до Польщі. Пізно восени 1943 року комендатура станції Рафалівка евакуювала також німецьку колонію, що розташовувалася поблизу с. Тур (урощище Парцелі).

14 січня 1944 року село було звільнене від німецьких військ. 207 чоловік з с. Полиці брали участь у боях на фронтах німецько-радянської війни. З них 52 воїни загинули. 83 нагороджено орденами і медалями.

1947 -1948 рр - розпочинає роботу бібліотека.

1950 р - засновано колгосп.

26.06.1950 р - створено Волинський механізований кар'єр № 20. Очолив М. Четиркін.

1950 р - перенесено медпункт до нинішнього приміщення.

27. 08. 1962р. - розпочав роботу Виправний заклад.

1968р. - трест Київ геологія проводить розвідку Рафалівського родовища.

1969 - до приміщення нового сільського клубу перенесено бібліотеку.

 

Історія Полицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

 

Перша школа в с. Полиці була відкрита у1855 році. Це була церковно-приходська школа. Дітей в ній навчав дяк.

У 1932 році, за панської Польщі, було збудовано двокласну школу. Директором був Владислав Щепанський. Крім нього було ще два вчителі. Навчання проходило в одну зміну. У школі навчалося до 30 дітей. Всі вони були із заможних сімей. Уроки розпочиналися і закінчувалися шикуванням у коридорі і читанням молитви.

Щочетверга до школи приходив  священник і проводив вивчення Біблії. Учні, які потрапляли в ранг «шляхти-загордової», щодня отримували каву з молоком і шматок хліба з маслом. Біднішим з них давали одяг і взуття.  Всі учні знали польський гімн «Марш, марш Домбровський». У польські свята учні ходили по селу з польськими прапорцями (зі спогадів Фейцера Василя Олександровича, 1931 року народження)

У 1940 році в селі створено пятикласну неповну середню прогресуючу школу. Її директором був Доценко Кирило Кузьмович. У ній навчалося до 200 дітей.

Після війни приміщення школи згоріло. Діти навчалися по хатах. Наприкінці 40-х років було перевезено нову хату Мельничуків, в якій і розмістилася школа. Пізніше було збудовано ще одне приміщення. В одному, з них з одного кінця жив директор школи з сім’єю. Директором у цей час був Муштенко Кирило Микитович. Вчителював і його син Модест.

Учні, які не могли відвідувати школу вдень, приходили на заняття ввечері. Батьки часто не пускали дітей до школи, бо не було в чому ходити та й вдома допомагали по господарству (зі слів Шепеть Любові Михайлівни 1933 року народження, Дембовської Неоніли Кирилівни 1948 року народження, Бабік Любові Михайлівни 1937 року народження).

У 1953 році в Полицях починає працювати семирічна школа. З 1959 р. замість семирічної була запроваджена обов’язкова восьмирічна освіта, яка давала учням загальноосвітні та технічні знання.

У 1967 році учні сіли за парти в новому приміщенні школи.  Та в одну зміну навчатися не могли, не вистачало класів. Так, наприклад, в 1970-71 н.р. школу відвідувало 823 учні, в 1971-72 н.р. – 835, в 1972-1973 н.р. – 849, в 1978-1979 н.р. – 729, в 1979-1980 н.р. – 699, в 1980-1981 – 661, 1984-85 – 570, в 1985-86 н.р. – 535. В 1986-1987 було добудовано ще чотири класних кімнати. В 1992 р. прийняла учнів нова спортивна зала. Навчання і надалі відбувалося в дві зміни. Чисельність учнів в 1990-91 н.р. становила 510 учнів, в 1991-92 – 501, в 1997-98 – 595. Навчання перевели в одну зміну.

У 1999 р. добудовані їдальня і класні кімнати для початкових класів.

Початкові школи працювали у селах Іванчі, Сошники, Веретено.

Перша школа в с. Іванчі розміщувалась в поміщицькій хаті, яка була біля цегельні і власником якої був Петро Леонов. У ній вчителювала Давідчик Наталія Григорівна. Пізніше школу перенесли до іншої невеликої хати  -  Костянтина Леська. Вчителями були Анастасія Дмитрівна та Рачок Лідія Василівна. Втретє в 1962 році школу було перенесено до хати Олександра Ковальчука. Вчителем працювала Орлова Поліна Пантелеймонівна. У 1963 р. була збудована нова школа в центрі с. Іванчі. (із спогадів Немчуків Сергія Сергійовича 1929 року народження та Людмили Кіндратівни 1935 р.н., Шепеть Любові Михайлівни 1933 р.н.).

У Сошниках початкова школа була побудована в 1959 р. До цього діти навчалися у приватних будинках. Працювала вчителем Яковенко Віра Андріївна (Із слів Пашко Надії Євдокимівни 1952 р.н.)

У селі Веретено в повоєнні роки школа розміщувалась у хаті братів Устима і Трохима Цеберків. В 50-ті роки  тут вчителювали Марія Петрівна і Віра Кузьмівна. (із спогадів Немчуків Сергія Сергійовича 1929 р.н. і Людмили Кіндратівни 1935 р.н.). В середині 80-х років у с.Веретено було збудовано нову школу. У 2013-2014 навчальному році всіх учнів цієї школи було переведено до Полицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.

З серпня 2004 року початкові школи сіл Іванчі і Сошники стали філіями загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Полиці.

Гордістю освітян, не тільки Полиць а й усього району, є Балашов Едуард Михайлович, 1977 року народження викладач Острозької академії, кандидат психологічних наук.

Гордістю школи є випускники:

Вакуліч Петро Сергійович – заступник голови райдержадміністрації,

Тацюк Микола Сергійович – заступник голови райради,

Іваненко Микола Петрович – начальник управління держдепартаменту з виконання покараннь в Львівській області,

Стадник Микола Степанович – начальник будівельного управління АЕС                            м. Кузнецовськ,

Шепеть Михайло Якович – видатний художник України, проживає у Львові,

Мельничук Петро Іванович – заступник генерального директора конструкторського бюро «Антонова» м. Київ,

Сай Лариса Іванівна – поетеса та вчитель української мови м. Вараш.

Школа також гордиться здобутками учнів:

Журбич Надія Сергіївна – вихованка Полицького відділення волейболу Володимирецької ДЮСШ у 2010 році в складі Тернопільської «Галичанки» стала чемпіонкою України.

 

Хресто-Воздвиженська церква

Відноситься до пам’яток архітектури місцевого значення і знаходиться під охороною. Храм дивує своєю красою та гармонійністю побудови. Він є прикла­дом великої майстерності поліських будівничих. Дерев'яні бруси положені так щільно один до одного та рівнесенько, що всередині прямо по дереву зроблено розпис храму.

Побудова храму пов'язана з тяжкими обставинами життя місцевого полковника Константина Івановича Чекмарьова. Його дружина, Марія Мико­лаївна, захворіла на рак. Всі члени сім'ї полковника були глибоко віруючими людьми і звернули своє уповання на Бога. Брав участь у зведенні Воздвиженської церкви і великий старець отець Іоанн Кронштадтський (1829 - 1908рр.). У матеріалах Волинського архіву знайдено запис « Храм побудований у 1901 році тщанням місцевих прихожан та почившого настоятеля Кронштадтського Андріївського собора Іоанна Сергієва».

У 1887 році святий старець приїздив на Волинь, молився у Свято-Успенській Лаврі та звершував богослужіння у кременецькому Свято-Миколаївському храмі. Збереглися відомості про зцілення, звершені ним у той приїзд. Можливо, якраз тоді вимучені горем полковник та його дружина звернулися до відомого наставника за молитвою та порадою. Той благосло­вив Константина Чекмарьова на будівництво храму в Полицях.

Збереглися відомості про те, що великий старець Іоанн не лише через своє пастирське благословення полковника Чекмарьова, підтримував будів­ництво церкви. Він безпосередньо матеріально допомагав у будівництві хра­му. В день його освячення святий Іоанн Кронштадтський подарував ком­плект богослужбового начиння. До наших днів збереглась пам'ятка про бла­гословення святого старця - запрестольний хрест.

Отож, з благословення отця Іоанна та матеріальної підтримки полков­ника Чекмарьова, у 1901 році був зведений храм в честь Воздвиження Чесно­го Хреста Господнього. Кожному Господь посилає свій життєвий хрест. З ве­ликим терпінням та надією на Промисел Божий, котрий веде кожну людину до спасіння, несла свій хрест сім'я Чекмарьових. Хвороба не відступила від Марії Миколаївни, і вона померла. На одній із стін храму знаходиться брон­зова табличка з фото дружини полковника та датами життя покійної. Тут же напис, який свідчить про велику тугу чоловіка за дружиною: « Неисповедимо, зачем понадобились сии страдания».

Храм до нашого часу зберіг вид старовини та дух молитви. Поточні ре­монти та роботи навколо храму ніяк не змінили особливостей архітектурного стилю та колориту храму, лише підкреслили їх.

Упевнено можна твердити, що Хресто-Воздвиженська церква є взірцем зодчества місцевих майстрів та прикладом бережного ставлення віруючих людей до своєї церкви та її святинь.

 

 

РЕЛІГІЙНІ СПОРУДИ ГРОМАДИ.

Хресто – Воздвиженський храм УПЦ с. Полиці

 

 

 

 

Свято-Воскресенський храм ПЦУ с. Ромейки

 

Свято-Духівський храм ПЦУ с.Балаховичі

 

 

Церква святих Віри, Надії, Любові та Софії  УПЦ с. Балаховичі

 

 

 

 

 

ЗАКЛАДИ ОСВІТИ ГРОМАДИ

 

 

ЗДО «Калинонька» с. Полиці

 

 

Ромейківський ліцей

 

 

Полицький ліцей

 

 

 

 

 

 

Балаховицька гімназія

 

 

ЗАКЛАДИ КУЛЬТУРИ

 

 

Сільський клуб с. Балаховичі. В приміщенні клубу знаходиться і публічно-шкільна бібліотека.

 

 

Сільський клуб с. Полиці

 

 

 

 

ЗАКЛАДИ МЕДИЦИНИ

 

Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с.Полиці

 

 ФАП с. Іванчі

 

 ФАП с. Сошники

 

 

• •  ФАП с. Ромейки

 

 

 

• • культури с. Ромейки

 

 

 

 

 

 

• • характеристика області та району

 

Рівненська область як адміністративно-територіальна одиниця у складі України утворена 4 грудня 1939 року. Область розташована на північному заході України у межах Західно-Поліського регіону, охоплює східні частини Волинського Полісся, Волинської височини та малого Полісся і західну окраїну Центрального (Житомирського) Полісся. Межує з Волинською, Житомирською, Хмельницькою, Тернопільською, Львівською областями, Республікою Білорусь.

Рис.3. Рівненщина на карті України

 

За характером рельєфу поділяється на дві частини: північно-західну в межах Поліської низовини і південну, підвищену, що займає північну окраїну Волинсько-Подільської височини. Область має вигідне територіально-географічне розташування із значним транзитним потенціалом. Територією області проходить державний кордон з Білоруссю протяжністю 234 кілометри. На кордоні розташовані три міжнародні пункти пропуску. Територію області перетинають транспортні коридори: Критський транспортний коридор N 3 (Краківець–Львів –Рівне –Житомир –Київ), Критський транспортний коридор N 5 (Косини –Чоп –Стрий –Львів –Рівне–Сарни –Мінськ), Європа –Азія (Краківець –Львів –Рівне –Житомир–Київ –Полтава –Харків –Дебальцеве –Ізварине) та Балтійське море –Чорне море (Ягодин –Ковель –Луцьк –Тернопіль –Хмельницький –Вінниця –Умань–порти Чорного моря).

Площа лісів становить 803,8 тис. гектарів, лісистість –40,1 відсотка. Природно-заповідний фонд нараховує 310 об’єктів загальною площею 181,5тис.гектарів, що становить 9,1 відсотка території області. Розвідано понад 350 родовищ різноманітних корисних копалин.

Рис.4. Рівненська область у зовнішньому середовищі

 

Територія області –20,1 тис. кв. кілометрів (3,3% території України) простягається із заходу на схід на 130 кілометрів, з півночі на південь–на 210 кілометрів. За адміністративно-територіальним поділом з 2020 року область включає 4 райони, 4 міста обласного (Рівне, Дубно, Вараш, Острог),7 - районного значення, 16 селищ міського типу, 1000 сільських населених пунктів. Обласний центр – місто Рівне з чисельністю населення 246,1 тис. осіб. Населення області станом на 1 січня 2020 року становило 1153,0 тис. осіб (2,6% населення України), у тому числі 47,8% –міського та 52,2% сільського населення. Щільність населення –58 осіб на 1 кв. кілометр. В усіх сферах економічної діяльності зайнято 492,5 тис. осіб, у тому числі у промисловості –63,8 тис. осіб, сільському господарстві –91,7 тис. осіб, в інших галузях –337 тис. осіб. Загальна чисельність пенсіонерів області станом на 01.01.2020 становила 318,6 тис. осіб. Провідне місце в економіці області займають промисловість та сільське господарство. У промисловому комплексі області працює 322 великих та середніх промислових підприємства різної форми власності, а також понад 1,5 тис. малих промислових підприємств.

Провідні галузі промисловості області – виробництво та постачання електроенергії та газу; хімічна промисловість; виробництво будматеріалів і скловиробів; харчова промисловість; виготовлення виробів з деревини; машинобудування.

Частка Рівненської області в загальному обсязі реалізованої промислової продукції в Україні становить 1,3%. Промисловість області спеціалізується, переважно, на виробництві електроенергії, мінеральних добрив, скловиробів, деревостружкових плит, фанери, цементу, будівельних матеріалів, силових вимикачів, нетканих матеріалів, кондитерських виробів. В області функціонують три електростанції: ВП «Рівненська АЕС», дві міні-ГЕС в смт Млинів та с. Хрінники.

Основними напрямами розвитку сільського господарства є вирощування картоплі, зернових та зернобобових культур, овочів, виробництво продукції тваринництва.

Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 929,7 тис. гектарів, у тому числі орних земель –658 тис. гектарів.

Транспортне обслуговування господарського комплексу і населення області здійснюється трьома видами транспорту – залізничним, автомобільним і повітряним. Вузлові станції Рівне, Здолбунів і Сарни обслуговують численні залізничні магістралі, що перетинають територію області. Експлуатаційна довжина залізничних колій в межах області становить 351,3 км, протяжність автомобільних шляхів загального користування –5126,6км.

Рівненський аеропорт має статус міжнародного, може приймати літаки всіх типів, входить до переліку пунктів пропуску на митному кордоні підакцизних товарів.

 

Вараський район. Створений постановою Верховної Ради України 17 липня 2020 р. у результаті адміністративно-територіальної реформи у склад новоутвореного району увійшли колишні Зарічненський та Володимирецький райони. У складі Вараського району є такі територіальні громади: Антонівська, Вараська, Володимирецька, Зарічненська, Каноницька, Локницька, Полицька, Рафалівська.

Територією Вараського району пролягає потужний транспортний коридор Європейський маршрут E373 — європейський автомобільний маршрут, що проходить територією України і Польщі. Траса пролягає від Києва через Коростень, Сарни, Ковель, міжнародний пункт пропуску Ягодин — Дорогуськ, Холм, П'яскі до Любліна.

У Вараському районі функціонує одна з трьох наявних у Рівненській області електростанцій – відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»), яка займається виробництвом електроенергії, включає в себе 4 енергоблоки сумарною потужністю 2835 МВт, річний обсяг, виробництва складає близько 19,0 млрд. КВт/год. Питома вага ВП РАЕС в загальному обсязі промислового виробництва району складає близько 93%. 

Спеціалізація району — лісозаготівля та деревообробка, виробництво харчових продуктів, напоїв, видобуток каменю та піску, виробництво камене-щебеневої продукції, виготовлення поліграфічної продукції, виробництво будівельних матеріалів.

Більше 40 % території Вараського району покриті лісами. Район є лісозаготівельною базою деревообробної галузі області. Працюють Володимирецьке та Зарічненське державне лісове господарства. На території Володимирецької селищної територіальної громади також функціонують малі деревообробні підприємства (ТОВ «Експорт-М» та ТОВ «Деревообробник» - лісопильне та стругальне виробництво),  що спеціалізуються як на виготовленні будівельних конструкцій, так і на виготовленні столярних виробів різної складності. Широкою популярністю користуються меблі ручної роботи.

До інших ресурсних активів району належать

• базальт,  с.Полиці        (13,5 млн. м3)     
• туфи базальтові, с.Полиці (6,0 млн. м3   )
• агатово-холцедонова сировина, с.Полиці          (7,0 млн. м3         )
• торф, села: Луко, Телковичі, Воронки (5857 тис.тон)
• сапропель, села: Луко, Жовкині (2 млн.тон)    
• пісок, села: Сопачів, Половлі, Хиночі, Балаховичі, Довговоля, Городець         (20 млн.тон)       
• бурштин,   села: Жовкині, Каноничі, Дубівка, смт Володимирець (ведеться розвідка даних родовищ з проведенням дослідно-промислового видобутку бурштину)
• мідь, с.Полиці   
• глина, села: Ромейки, Жолудськ, Каноничі, Довговоля, Заболоття, Цепцевичі, Полиці, смт.Володимирець   (12 млн.тон).

За науковими передбаченнями і оцінками район відноситься до найперспективніших регіонів України на предмет виявлення корінних джерел алмазів, що на практиці підтверджено знахідками уламків алмазоносних кімберлітів.

Основними напрямами розвитку сільського господарства, як на території Вараського району, так і Рівненської області в цілому,  є вирощування зернових та зернобобових культур, технічних культур ( ріпаку, соняшнику), картоплі, овочів та виробництво продукції тваринництва (м’яса, молока, яєць).

Рис.5.  Мапа Вараського району

 

 

 

 

 

 

Коротка характеристика громад-конкурентів

Таблиця 3. Порівняння з громадами-конкурентами

Показники
	Полиці	Локниця	Рафалівка	Антонів-ка	Канони-чі
Територія, км2	173,7	359,0	110,8	113,6	169,9
Населення	5274	5937	7240	5677	6166
Зайняте населення	204+
Зареєстровані безробітні	11
Середня заро-бітна плата
Переваги у розвитку Полицької ТГ над іншими	Наявність двох базаль-тових кар'єрів, що створює одну з найпо-тужніших точок економічного зростання в громаді, траса міжнародного значення М06	Туристична інфраструктура	Наявність залізничного сполучення.	Наявність залізничного сполучення.

 

За розміром території Полицька громада серед її конкурентів є другою за площею. Єдиним частковим об’єднуючим елементом, який водночас не формує поле конкуренції даних територіальних громад, є їх економічна база, котра в певній мірі пов’язана із сільським господарством.

 

15. Земельні та природні ресурси
    • ресурси і територія громади

 

За даними державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках земель та угіддях (форма 6-зем) загальна площа Полицької територіальної громади складає 17686, 4000 га

Структура земельного фонду громади за категоріями земель:

 

 

3. Земельний фонд за даними територіальної громади

Назва показника	Площа, га
Сільськогосподарські землі, у тому числі:	9197,9013
рілля	5020,8916
багаторічні насадження	35,5
сіножаті	1896,2502
пасовища	2245,2595
Землі лісогосподарського призначення, у тому числі:	644,6838
лісові землі	272,4007
чагарники	372,2831
Забудовані землі, у тому числі:	120,3748
землі житлової та громадської забудови	120,3748
землі промисловості, транспорту, звязку, енергетики,оборони та іншого призначення	5,8692
Заповідні землі
Землі водного фонду	242,6116
Землі історико-культурного призначення	-
Всього землі	10 211,44

 

Рис. 7 . Структура власності земельного фонду, % до загальної площі

 

Як видно з діаграми, переважаюча частка земель громади належить до земель с/г призначення. Їх площа складає 9197,9013 га.

Розподіл с/г земель за основними поселеннями громади (колишніми сільськими радами) виглядає наступним чином:

 

Рис. 8. Структура с/г земель за населеними пунктами, га

Основну частину с/г земель громади обробляють 3 агрохолдинги. Основним сільськогосподарським підприємством за кількістю орендованих пайових земель, є ПП «Захід – Центр Трейд» (461,6 га), котре займається обробленням сільськогосподарських земель. Вагомими с/г-підприємствами є також ПП «Захід – Центр Агро» (421, 6142 га), ТзОВ «Полиці - Агро», ПАТ «Рафалівський кар'єр» (7,5 га), ТзОВ «Новий Канон» (270, 8465 га), ТзОВ «Жолудськ – Агро» (352, 3635 га ), СГПП «Мир» (3, 7660 га).

 

№з/п	Назва організації	Площа с/г земель, що обробляється	%
1	ПП «Захід – Центр Трейд»	461,6 га	30,4
2	ПП «Захід – Центр Агро»	421, 6142 га	27,8
3	ТзОВ «Полиці - Агро»
4	ПАТ «Рафалівський кар'єр»	7,5 га	4,9
5	ТзОВ «Новий Канон»	270, 8465 га	17,8
6	ТзОВ «Жолудськ – Агро»	352, 3635 га	23,2
7	СГПП «Мир»	3, 7660 га	0,2

 

 

Рис. 9. Найбільші орендарі земель Полицької ТГ

 

Наступною за розміром категорією земель Полицької ТГ є землі лісогосподарського фонду, загальною площею 6771, 4165 га. Найбільше частка лісів міститься на території Полицької сільської ради  - 3306, 7731 га, Балаховицький старостинський округ – 709, 5828 га, Ромейківський старостинський округ – 2701, 0606 га.

.

№з/п	Територія	Площа, га	Площа, %
1	Полицька сільська рада	3306, 7731 га.	48,8
2	Ромейківський старостинський округ	2701, 0606 га	39,9
3	Балаховицький старостинський округ	709, 5828 га	11,3

Рис. 10. Розподіл земель лісового фонду за старостинськими округами

 

1. 1. Містобудівні документи

 

По Полицькій ТГ виготовлено і затверджено наразі генплани по с. Сошники, с. Веретено, с. Полиці і затверджено в березні  2021 року. Проведена інвентаризація земель на даний час лише державної власності за межами населених пунктів ТГ. Спірних земельних питань не виникало.

1. 2. Природні ресурси

 

Природні ресурси державного значення  - родовища базальтів, які розробляються ДП ПрАТ «РЕГІОН – ІНВЕСТ» та ДП ПрАТ «Рафалівський кар'єр»

 

1. 3. Кліматичні умови

 

Клімат помірно континентальний з м'якою зимою (середня температура січня −5 °C) і теплим, вологим (середня температура липня +19 °C) літом. Кількість опадів, 70 % яких припадає на теплий період, становить 500—640 мм на рік.

4. Населення і трудові ресурси
   1. Чисельність населення і демографічна ситуація

Населення Полицької територіальної громади складає 5291 особи. При чому, якщо проаналізувати структуру цієї величини у розрізі сільських рад, які у неї ввійшли, ситуація виглядатиме таким чином (рис. 14).

 

№з/п	Населений пункт	Кількість населення, ос.	%
1	с. Полиці	1385	26
2	с. Іванчі	954	18
3	с. Сошники	497	9,3
4	с. Веретено	344	6,5
5	с. Маюничі	77	1,5
6	с. Острів	241	5,5
7	с. Балаховичі	639	12
8	с. Ромейки	1154	21,8

 

 

                           

 

Рис. 11. Структура населення Полицької ТГ у розрізі населених пунктів

 

 

Таблиця 4. Чисельність мешканців, осіб  

 

Населені пункти	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020
с. Ромейки	1087	1092	1092	1094	1098	1107	1121
с. Полиці	1299	1375	1309	1375	1391	1364	1360
с. Веретено	340	358	358	358	350	345	343
с. Іванчі	904	958	930	958	968	960	964
с. Сошники	506	525	510	525	517	515	513
с. Балаховичі	659	615	614	616	616	615	639
с. Острів	250	260	253	254	253	248	241
с. Маюничі	89	105	103	98	89	82	79
Разом	5134	5288	5169	5278	5282	5236	5260

Таблиця 5.

Розподіл населення за віком, осіб (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ТГ)

Показники	2010	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022
Населення у віці:
молодшому за працездатний	1207	1386	1436	1441	1446	1450	1460
Працездатному	3028	3011	3089	3106	3048	3059	3054
старшому за працездатний	899	772	756	746	759	749	754
Діти дошкільного віку Діти шкільного віку	364 873	593 820	578 897	614 895	526 967	548 966	522 968	320 863

 

 

Найбільш вагомими за кількістю населення є с. Полиці із кількістю мешканців 1385 ос. та с. Ромейки (1154 ос.). Село Маюничі, населений пункт новоутвореної громади, що знаходиться вздовж траси міжнародного значення, є найменшим пунктом за населенням – лише 77 ос.

Структура населення ТГ за рівнем освіти відображена на рис. 12.

Рис. 12. Структура населення територіальної громади за рівнем освіти

Таким чином, сумарна кількість тих, хто має вищу базову та повну освіти складає половину населення громади. Водночас, понад третину її складають особи із професійно-технічною освітою.

Важливим для повного розуміння місцевої демографічної ситуації є аналіз вікової структури населення. Дані для такого аналізу вказані у таблиці 3.

 

 

Розподіл населення за віком у населених пунктах, що увійшли до складу ТГ станом на 01.01.2020 рік, осіб

Показники	с. Ромейки	с. Балаховичі	с. Острів	с. Маюничі	с. Полиці	с. Веретено	с. Іванчі	с. Сошники	РАЗОМ
Населення у віці:
молодшому за працездатний	263	193	58	9	396	95	267	170	1451
Працездатному	704	176	123	46	798	189	569	296	2901
старшому за працездатний	166				166	59	128	47	566
Діти дошкільного віку	119	44	15	-	136	36	99	59
Діти шкільного віку	201	109	47	9	260	59	168	111

Динамічна картина вікової структури мешканців всієї громади вказана на рисунку 13.

 

 

Рис. 13. Зміни у віковій структурі населення за 2010, 2016 - 2021 рр.

 

На підставі ретроспективного аналізу в межах 10 років. очевидним є те, що принципових структурних змін не відбувається. Водночас, в останні роки спостерігається незначна тенденція до повільного зростання вагомості осіб молодших працездатного віку при стабільності іншої групи економічно неактивного населення – людей пенсійного віку. Як наслідок, при незмінності вищезгаданої тенденції у короткостроковому періоді можна передбачати сталість показника навантаження на 1 працездатну особу.

Екстраполяція даних попередніх років на п’ятирічну перспективу дозволила здійснити прогноз вікової структури населення об’єднаної громади (рис. 14).

 

Рис. 14. Прогноз вікової структури населення громади на 2021 р.

 

Отже, кількість осіб працездатного віку у 2021 р. складає понад 3 тис. осіб – 45% від загальної кількості. Така структура є характерною не лише для локального виміру, але й також і для регіонального та національного рівнів. Тому, для Полицької ТГ можна виокремлювати ті ж демографічні проблеми у середньостроковому періоді, що і їх виокремлюють на макрорівні, як то старіння населення, прискорений відтік кваліфікованих працівників у більші населені пункти і т. ін.

Для повноти характеристики демографічної ситуації важливим є аналіз природного та міграційного руху населення (табл. 11).

Таблиця 6. Природний та міграційний рух населення, осіб (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ТГ) станом на 01.08.2021 року

 

Показники	2010	2016	2017	2018	2019	2020	2021
Народжені	110	85	69	71	63	79	45
Померлі	76	83	61	69	71	68	64
Природний приріст	+34	+2	+8	+2	-8	+11	-19
Прибулі	16	48	44	69	64	26	32
Вибулі	28	138	195	45	59	31	9
Сальдо міграції	-12	-90	-141	+24	+5	-5	+23
Загальне збільшення (зменшення)	+22	-88	-133	+26	-3	+6	+4

 

Дані, вказані на таблиці, дають змогу сформувати демографічний прогноз на перспективу п’яти років із врахуванням щільності та тісноти зв’язку між факторними результуючими ознаками. Базовим є припущення незмінності умов та чинників впливу, котрі детермінують напрям розвитку подій. Результати таких прогнозів вказані на рисунках 15-18.

Рис. 18. Про природний рух населення           

 

           

 

 

Рис. 15. Прогнозна динаміка кількості народжених/померлих до 2022 р. включно

 

Візуалізація трендів показників народжуваності та смертності для Полицької ТГ, попри перевищення саме смертності, дозволяє відмітити і негативну тенденцію до скорочення позитивного природного приросту населення. Так, при збереженні впливу чинників, котрі сприяють доволі високому рівні народжуваності в межах громади, їх кількість за підсумками І півріччя 2021 р. склала 45 ос. при аналогічному показнику смертності 64 ос.

Отже, коефіцієнт природного приросту населення у зазначеній перспективі повинен скласти 0,7. Водночас, цей показник на початку аналізованого періоду (кінець 2020 року) знаходився на рівні 1,1. Враховуючи високий рівень інерційності демографічних процесів, така значна зміна все ж негативна.

Особливе зацікавлення, з огляду як на перспективи демографічного розвитку громади у стратегічному вимірі, викликають результати прогнозування чисельності найменшої вікової категорії – дітей (рис. 16). 

 

Рис. 16. Прогноз чисельності дітей шкільного та дошкільного віку на 2021 р.

 

 

Бачимо, що кількість дітей шкільного і дошкільного віку щороку скорочуватиметься і сягне у 2022 році 863/320 ос. Відповідно. Водночас, результати прогнозу мають вагому підставу бути скоригованими в сторону підвищення із врахуванням аналогічних результатів для прогнозування кількості дітей дошкільного віку. Кількість дітей шкільного і дошкільного віку на 2022 рік буде приблизно на рівні 2010 року.

Рис. 17. Прогнозна динаміка кількості прибулих/вибулих до 2021 р. включно

 

 

Бачимо, що процеси прибулих, так і вибулих в контексті Полицької ТГ сповільнюються, але кількість осіб, що прибудуть на постійне проживання в ОТГ з інших територій у зазначеній на рисунку перспективі складе 32 ос.; кількість вибулих значно відрізнятиметься – 9 ос.

У загальному, на підставі аналізу 5 років, є підстави стверджувати, що еміграція як явище у випадку Полицької громади не становить для нього загрози., що можна частково пояснювати, як відносною привабливістю умов проживання в рамках громади, так і віддаленістю її від великих населених пунктів, таких як Рівне, Луцьк та інші, котрі потенційно могли б сприяти відтоку населення.

Зважаючи на розміри  території громади рідко вдається прослідкувати динаміку та напрямки розвитку тих чи інших процесів: у більшості випадків для цього потрібно здійснювати аналіз на мезо- (регіону, району) чи макрорівні (національний, міжнародний).

Підсумковим для аналізу демографічної ситуації в Полицькій ТГ є динаміка збільшення/зменшення кількості населення в громаді (рис. 18).

 

Рис. 18. Прогнозна динаміка збільшення/зменшення кількості населення в громаді до 2021 р. включно

 

Бачимо, що в даній ситуації прослідковується чіткий позитивний тренд. Це, однак, не означає, що перспектива 5-ти років дозволить вийти на додатній показник – зростання кількості населення. За сприятливих зовнішніх обставин можна очікувати у зазначеній перспективі навіть збільшення кількості мешканців громади рік до року.

 

 

1. 2. Зайнятість населення та безробіття

Економічна база Полицької територіальної громади формується за рахунок підприємств/установ, що представляють різні види економічної діяльності: від видобутку корисних копалин до сільського господарства. Як наслідок, зайнятість місцевого населення, в значній мірі, пов’язана саме із місцевою економікою.

Таблиця 7. Загальні тенденції зміни працездатних/зайнятих осіб на рівні громади

 

Регіони	2010	2016	2017	2018	2019	2020	2021
Громада	736	793	1009	976	1102	1176	1209

 

Водночас, деталізований аналіз на рівні територіальної громади показує певний розкид значень рівня працевлаштування (рис. 19).

Рис. 19. Рівень працевлаштування по населених пунктах громади

 

 

Очевидним є те, що місцевий ринок праці є досить нерівномірно розподіленим щодо можливостей працевлаштування, адже якщо у Полицях відношення зайнятого населення до всього населення села є більше  50%, то у іншому населеному пункті, котрий входить у склад ТГ, – с. Ромейки – цей показник в 3 рази менший – 17%.

Структура зайнятості на місцевому рівні тяжіє до промисловості та освітньої діяльності (рис. 20).

 

 

Рис. 20. Структура зайнятості в розрізі видів економічної діяльності (2021 р.)

Зайнятість за видами діяльності (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ТГ)

Галузі та види діяльності	2021
Сільське господарство, мисливство, лісове та рибне господарство	67
Промисловість	237
Будівництво	262
Оптова й роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з їх ремонту.	60
Готелі та ресторани	-
Транспорт і зв'язок	11
Фінансова діяльність	15
Операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги юридичним особам	-
Державне управління	26
Освіта	190
Охорона здоров’я та соціальна допомога	18
Колективні, громадські та особисті послуги	-
Інші види діяльності	323

 

Де-факто, левова частина  зайнятого населення працює на підприємствах видобувної промисловості. Наступними за вагомістю сферами зайнятості є будівництво (не в межах громади, а в будівельних компаніях м. Києва, вахтові методи роботи), заклади освіти та інші види діяльності.

 

5. ЕКОНОМІКА ГРОМАДИ
   1. Суб’єкти господарської діяльності

 

Основними роботодавцями є підприємства видобувної сфери та підприємства галузі освіти. Підприємства локалізовані безпосередньо в межах громади. Так, в цьому процесі задіяні 2 видобувних кар'єри – ПрАТ ДП «Регіон – Інвест» та ПрАТ ДП «Рафалівський кар'єр».

 

 

Рис. 21. Основні роботодавці у територіальній громаді станом на 2021 р.

 

Найбільші роботодавці

Підприємство, організація, установа	Вид діяльності (основний)	Чисельність працівників у 2021р.
ДП ПрАТ «Рафалівський кар’єр»	Технічна підтримка для інших областей гірничодобувної промисловості і підземної розробки	137
ДП ПрАТ «Регіон - Інвест»	Видобуток декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та сланців	177
ДП ДКВСУ України «Полицька ВК №76»	Діяльність у сфері юстиції і правосуддя	102
Полицький ЗЗСО І-ІІІ ступенів	Освітня діяльність	84

 

Суб’єкти господарської діяльності

 

 

Таблиця 9. Кількість зареєстрованих фізичних-осіб підприємців у розрізі населених пунктів ТГ, осіб

 

Регіони	2010	2016	2017	2018	2019	2020	2021
Полицька сільська рада	14	17	18	20	22	25	27
Ромейківський старостинський округ	4	5	6	6	6	5	4
Балаховицький старостинський округ	1	2	3	3	5	5	5

 

 

Більшість СПД зареєстровано у сфері торгівлі, однак в цьому випадку йде мова або про самозайнятість, або про невеликі за розміром господарюючі суб’єкти.

Зареєстровані суб’єкти господарської діяльності за видами діяльності (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ТГ)

Галузі та види діяльності	2010	2016	2017	2018	2019	2020	2021
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	1	2	2	3	3	3	3
Рибне господарство
Промисловість, у т.ч.:	2	2	2	2	2	2	2
добувна промисловість	2	2	2	2	2	2	2
обробна промисловість
виробництво та розподілення електроенергії, газу та води
Будівництво
Оптова і роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту	20	21	27	30	32	35	36
Готелі та ресторани	2	2	2	2	2	2	2
Транспорт і зв’язок
Фінансова діяльність
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам
Освіта	5	5	5	5	5	5	5
Охорона здоров’я та соціальна допомога	5	5	5	5	5	5	5
Колективні, громадські та особисті послуги
Інші види економічної діяльності	2	2	2	2	2	2	2

 

6. Фінансовий стан та бюджет громади
   1. Бюджет громади

Дохідна частина бюджету Полицької ТГ, згідно із плановими розрахунками, формується, в першу чергу, за рахунок плати за землю, податку з доходів фізичних осіб (рис. 22). В сукупності, ці два види податків приносять в місцеву казну основний її дохід. Вагомими також, як джерела надходження, є акцизний збір та два види єдиного податку.

Доходи бюджету, грн

Показники	2017 (сумарно)	2018 (сумарно)	2019 (сумарно)	2020 (сумарно)	2021 (прогноз)	2022-2024 (прогноз)
Прибутковий податок з громадян/ Податок з доходів фізичних осіб				9125,0	9221,3
Єдиний податок(крім с/г виробників)	104150,85	140754,55	183968,40	573,1	479,0
Єдиний податок від с/г виробників	64583,93	113272,35	107208,59
Доходи від відчуження нерухомості та землі		83406.00	46436.00
Податок на прибуток підприємств комунальної власності
Плата за землю	702894,25	1314766,14	1590060,03	2340,1	2337,6
Податок на нерухомість			63566,63	149,3	163,8
Акцизний збір	1007538,26	2701095,88	1354986,84	943,7	866,0
Інші місцеві податки та збори	3021935	528250,92	625397,06	794,3	810,5
Податкові надходження разом	4901102,99	4798139,84	3925187,55	13925,5	13878,2
Дохід від оренди комунального майна		2723,31	1515,15
інше					5,8