Не забувай в думках ні на хвилину...
Не забувай в думках ні на хвилину,
Що там, де в очі дивиться війна,
Де смерть лоскоче пазурами спину
І лізе чужоземна сарана...
Стоїть чийсь син... стоїть чиясь дитина...
Чиясь частинка серця і душі...
Чиясь така безмежна половина
І цілий всесвіт в кожному вірші.
Не забувай... Коли лягаєш спати,
Коли зима постукає в вікно
Коли кругом загорне сніг лапатий
Всю землю у біленьке полотно.
Не забувай... Молися... Тихо дякуй...
Бо там під снігом у далекім бліндажі
Тримають спокій молоді солдати
Своїм життям... щоразу на межі...
Не забувай... Коли захочеться роптати,
Коли нестача світла чи тепла...
Що десь в куточку плаче чиясь мати
І чиясь загорьована вдова...
Не забувай в думках ні на хвилину...
Чого вартує там тепер зима...
І яку бачать навкруги вони картину...
Геть не таку, як в тебе із вікна...
Аліна Войтенко
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ТИМ, КОМУ МИ ЗАВДЯЧУЄМО ЖИТТЯМ...https://www.facebook.com/100066636255780/videos/1310142039849178
